Financial Times 14 вересня 2026 року повідомив із посиланням на джерела, обізнані з позицією Кремля, що Володимир Путін ухвалив рішення не укладати угоду про енергетичне перемир’я до настання зими. За даними видання, Москва розглядає удари по українській енергетичній інфраструктурі як інструмент тиску, здатний змусити Київ піти на поступки.
Рішення Кремля та оцінка переговорного треку
Особа, обізнана з позицією Росії, підтвердила FT, що Москва і Київ відновили переговори щодо можливого енергетичного перемир’я. Водночас джерела, безпосередньо залучені до мирних переговорів між США, Україною та Росією, зазначили, що питання припинення ударів по енергетичних об’єктах спочатку порушувалося під час тристоронніх зустрічей, а з лютого, після їх зриву, — у рамках окремих зустрічей і непублічних переговорів. Протягом кількох місяців Україна наполягала на взаємному припиненні ударів по енергетиці, портах та інших об’єктах критичної інфраструктури, але Москва відхилила ці пропозиції та посилила свої атаки.
Реакція Києва та Вашингтона
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова не завдавати ударів по російській енергетичній інфраструктурі за умови гарантій реальної готовності Москви зробити те саме, та визнав таку угоду потенційним «кроком до деескалації». Зеленський також повідомив про намір обговорити енергетичне перемир’я з президентом США Дональдом Трампом під час зустрічі у Нью-Йорку. Трамп 14 вересня заявив, що Україна та Росія нібито домовилися про взаємне припинення ударів по енергетичних об’єктах. За словами двох українських високопосадовців, ця заява була спрямована на американську аудиторію, стурбовану зростанням цін на пальне.
Залишити відповідь